с. Руч

Тыш-косьö – дас сизим арöсöн

Ручысь кольöм Ыджыд война вылö ветлöмаöсь 400 саяс морт. Налöн подвиг йылысь висьталö сикт шöрын лöсьöдöм мемориал, код дорö быд во май 9 лунö чукöртчылöны йöз казьтыштны Великöй Отечественнöй войнаса геройясöс…. Зэв жаль, но кадтö тай он бергöд. Мунöны таладор югыдсьыс войнаса ветеранъяс. Öнi со Ручын ловъяыс сöмын кык вöвлöм фронтӧвик и кольöма. А орчча Аныбын и ни öти нин абу. «Косаа старукаыд» тай некодöс оз жалит, весиг медся заслуженнöйясöс, нималанаясöс…

Чужан сиктсяньыс мунлiс дорны Ыджыд Вермöмтö и Иван Егорович Попов, Ручса ногöн кö, Лазар Иван. Армияад босьтiгад сылы вӧлі сöмын дас сизим арöс. Позис эськö элясьыштны военкоматын арлыд судзсьытöм вылö. Но сэкся том йöзыд мöдпöлöсöсьджыкöсь вöлiны. Ставныслöн сьöлöмас ыпъялiс ярлун – кыдз позьö öдйöджык нырыштны-пасьвартны лёк вöрöгöс, вöтлыны асланым чужан муысь. Сэсся Иванлöн аслас тшöт вöлi немечьяс дорад – Ленинград дорын косьын уси сылöн батьыс – Егор Степанович. Да öтнас öмöй батьыс уси, со Ручын вежон эз кольлы, медым кодлыкö «похоронкатö» эз вайлыны. Ок и чорыда жö бöрдлiсны дöваяс, войнаыд тай сяммö, вöлöмкö, пычкыны синватö…

Мед кöть и сиктын овлiсны, Ручса том йöзыд война пансьытöдзыс нин тöдicны, мый коркö-некоркö немечыд век жö уськöдчас миян Айму вылö. Фашистлöн зыртчöм йылысь быд лун брунгис радио. Та йылысь жö сёрнитicны и колхозö волысь партийнöй работникъяс. Весиг сиктын олысь первой мирöвöй война вылö ветлысьяс чигарка тшын кыскалiгмоз нуcкылicны, лёк вöрöгыд пö мудер да сюсь. Со тай пö империалистическöй война дырйиыд и син курöдан да пöдтан газъястö миян салдатъяслы паныд лэдзавлicны…

Войнаöдз Иван Попов вевъялic помавны чужан сиктас сизим класс. Сэсся горт гöгöрас бергöдчис. «Веськыд туй» колхозын зiлис-мырсис. Сиктад тай сэки уджыд тырмылic – водз асывсянь сёр рытöдз артельсаяс ноксьылicны ыбъяс вылын: и няньтö вöдитлicны, и картупель-капустатö. Скöтыдлы кöрымтö заптывлicны ылi видзьяс вылын. Мукöддырйи гортаныс эз и волывлыны – веськыда видзьяс вылас и узьлiсны. Дерт, прöст здукъясö и удалджык йöзыд гудöктö киад босьтлiсны, няжгывлicны-ворслicны, кыпöдлiсны ловсö ассьыныс да орччаяслысь.

Томдырйиыд сэкся сиктса ныв-зон ставныс окотитiсны лоны лётчик Валерий Чкалов, трактористка Паша Ангелина, из шом перйысь Алексей Стаханов кодьöн. Мöвпалicны бур, шуда олöм йылысь. Эскисны сэкся вождь Сталин ёртлы да асланым правительстволы.

Бур вылö лачасö торкис Ыджыд война. Сикт быттьöкö кушмис, олöмыс падмис-лöнис. Öти думöн олic сэки Иван Попов — Лазар Иван: öдйöджык эськö верстяммыны да веськавны фронт вылö. А сэнi пиньяс мурч курччöмöн нöйтны кортöм гöсьтъясöс. Нöйтны сэтчöдз, медым вунöдасны миянö туйсö.

1941-öдын Иван Поповöс босьтöны Гöрд Армияö. Кулöмдiнса райвоенкоматын дыр варовитiсны том зонкöд, арлыдыд пö оз судзсьы да, гашкö, колям. Но зон ачыс вöзйысис тыш-косяд. Юрсиктсянь том новобранечьяс подöн лэччисны Сыктывкарöдз. А сэсся пуксьöдicны поезд вылö, да петiсны кузь туйö.

— Вайисны ставнымöс Архангельскö, — казьтылö ветеран, — мыйкö мында кад вöлiм запаснöй полкын. Сэсся миянлысь котырнымöс торйöдiсны мукöдысь да кутicны велöдны артиллеристö.

Война дырйиыд некор дырсö вöлi велöдчыны. Дженьыдик курсъяс – и ставнысö нуисны рытыввылö, сэтчö, кöнi грымакылic…

Ручысь петлöм салдат Иван Егорович Поповлы сюрис на апыштны порок-тшынтö. Унаысь ковмылic противотанкöвöй пушкасьыд пызйыны-лыйлыны сьöд креста «тигръяс» да «фердинандъяс» кузя. Аслас ёртъяскöд Лазар Иван мездic вöрöгысь Прибалтика, вайис мездлун латышъяслы, литовечьяслы. А сэсся повтöм артиллерист нöшалic вöрöгöс Польшаын. 1944 вося август 19 лунö чорыд кось дырйи Иван Егорович ранитчис кыкнан кокас.

— Син водзын яръюгыда öзйылiс, сэсся ставыс воши-быри. Аттьö санитаръяслы, петкöдöмаöсь тылö да, — казьтылö вöвлöм артиллерист.

Еджыд халатаясыд вель дыр «кöлдуйтöмаöсь» сы дорын. Уна кöрттор перйöмаöсь кыкнан коксьыс. Та бöрын Иван Егорович вель на дыр туплясьöма госпиталяд. Но помöдз абу и бурдöма. Кыдз инвалидöс лэдзöмаöсь гортас.

…А сэсся регыд воис Победа. Пуксисны мирнöй лунъяс. Иван Егорович пырöма уджавны рöднöй колхозас счетоводöн. Сэсся гöтрасьöма. Сыктыв районысь локтöм мича ань Агния Васильевнаöс босьтöма. И тадз ньöжйöник олiсны öнöдз.

Гозъя быдтiсны-сувтöдiсны кок йылас ныла-пиаöс. Нылыс чужан мусьыс бокын олö, а пиыс орччöн — Ручса видз-му овмöс кооперативын механикöн уджалö. Дерт, пöрысьясöс быд лун видзöдлыны и пиыс, и моньыс пыравлöны, быдторйын олöмаяслы отсасьöны. Кыдз висьталiсны Агния Васильевна да Иван Егорович, тужа-нужа пӧ ог тöдöй, пиным да моньным и пывсьöдасны, и мыссьöдасны, пестö тöвбыд кежлö заптасны и…

Иван Егорович бöръя кадö пыр тшöкыдджыка висьöдчыны кyтic. Кадтö он пöръяв, да и войнакадся дойясыд слабмöдöны-жебмöдöны морттö. И век жö ми, öнiя олысьяс, муöдз копыртчылам да аттьöалам ветеранöс Ыджыд Вермöм дорöмысь. Сиам салдат-фронтöвиклы дзоньвидзалун да тыр-бур олöм!

Валерий КАРАКЧИЕВ.

Руч сикт, Кулöмдiн р.

 Коми му, 2005, Август 23 лун.

 © Усть-Куломская межпоселенческая библиотека